Вітаю шановне паньство ! Сьогодні переглядаючи ролики своїх улюблених наших українських блогерів, я зробив висновок, що настав час всенароднього обговорення, яким чином інтегрувати Донбас в Україну. Адже, якщо відмовитися від Донбасу, тоді автоматично ми відмовляємося й від Криму і взагалі доведеться узаконювати сепаратизм відповідною статтею у конституції про право територій на відокремлення. Я разом з вами передивлюся ці ролики коментуючи їх зараз, а ви у своїх коментах на каналі, але хочу спочатку обгрунтувати для чого це потрібно, адже Україна не прохідний двір на розірваній вулиці, а держава, яка намагається досягнути европейських стандартів, як передумов вступу до ЄС і НАТО. Звичайно, хотіло б ся повернути свої землі, але повернути розум зомбованій бидломасі буде дуже складно. Колись комуністи усіх незгодних відправляли до Сибіру і це було б гарним рішенням, якби не наша українська гуманність. Як же їх гуманно інтегрувати у наше суспільство ? Гадаю, це треба здійснювати поетапно. Так би мовити, спочатку їх прийняти у жовтенята, потім у піонери, потім у комсомольців, а потім до партії, але не комуністичної, а ОУН. Тобто, спочатку хай вони отримають статус мешканця, а потім вже громадянина, як це робиться в усіх розвинутих державах. Цей процес повинен займати не менш, як 40 років, згідно біблії, який повинен завершитися індивідуальним складанням єкзаменів по вступу до громадянства, яке є почесним обов'язком. Також необхідно, не автоматично видавати усій ураїнській молоді паспорти, а особистого проходженням співбесіди і урочистого посвячення в громадяни.  Не треба забувати, що завдяки нашому паганому патріотичному вихованню молоді виросло на Донбасі ціле окоління сепарів. Адже молодь підсвідомо потребує закладення в мозок якоїсь ідеї, а не вливання через рекламу Чернігівського пива, чим тільки й займалися останні 25 років наші телевізійні канали. Держава самоусунулася від патріотичного виховання молоді. Ось тепер і маємо, те що маємо. Одже, дончани покищо недозріли до голосування за вступ України до НАТО і ЄС, проте, можуть вже приймати участь у роботі по розбудові поруйнованого українського господарства. При тому, вважаю треба враховувати їх манталітет і схильність до ведення колективного господарства. Можливо їм сприяти в організації колгоспів нового, а також підприємств колективної власності нового типу ? Отож поїхали !